Скільки часу потрібно на відновлення після важкого поранення? За якими критеріями реабілітологи оцінюють успішність лікування? Чи можна досягти повного фізичного відновлення без психологічної підтримки?
«Я вчуся жити по-новому, з протезом», – ділиться своїм досвідом Олексій, колишній штурмовик, який втратив ногу у бойових діях минулої весни. Повернення до цивільного життя стало для нього серйозним випробуванням, що не поступається за складністю фронтовим будням. Олексію необхідно адаптуватися до нових реалій як ветерану, учаснику бойових дій та людині з інвалідністю.
Наразі Олексій проходить курс реабілітації у відділенні Інституту травматології та ортопедії НАМНУ в Києві, одному з провідних центрів України з відновлення важкопоранених захисників.
Тут спеціалізуються на реабілітації пацієнтів з ортопедичними та травматологічними ушкодженнями, зосереджуючись на відновленні функцій опорно-рухового апарату. З початку повномасштабного вторгнення більшість пацієнтів відділення – це військові, що повернулися з фронту.
Найближчим часом можливості центру значно розширяться. Завдяки ініціативі Олеся Довгого «РеабіЦентр» одне з приміщень інституту зараз перетворюється на сучасний реабілітаційний простір, оснащений передовим обладнанням. Новий центр, площею 500 квадратних метрів, стане частиною інституту та, за попередніми розрахунками, зможе приймати близько 1000 пацієнтів щороку. Відкриття заплановано на початок літа.
Наталія Борзих, керівниця відділення реабілітації Інституту травматології та ортопедії, де невдовзі відкриється новий реабілітаційний центр, розповіла LIGA.net про особливості відновлення військовослужбовців та фактори, що впливають на успішність цього процесу.
Чим відрізняється реабілітація воїнів, які отримали поранення внаслідок бойових дій, від відновлення після травм у цивільному житті? Яка тривалість реабілітаційного періоду та від чого вона залежить?
Застосування потужної зброї в умовах сучасної війни призводить до травм з високим рівнем енергії, коли сила травматичного впливу значно перевищує звичайні показники. Це спричиняє тяжкі поранення, часто з множинними ураженнями кінцівок. Тому підходи до реабілітації таких пацієнтів не можуть повністю відповідати стандартним методикам, що застосовуються, наприклад, при побутових переломах.
Для військових розроблена система поетапного надання медичної допомоги. Реабілітація поділяється на три періоди, різних за тривалістю: гострий, післягострий та довготривалий.
- Гострий період: починається з моменту, коли функціональність організму зазнає обмежень внаслідок поранення.
- Післягострий період: настає тоді, коли пацієнт вже не потребує постійного нагляду медичного персоналу.
- Довготривалий період: етап реабілітації, метою якого є досягнення та підтримка максимально можливого рівня функціонування людини. Цей період може тривати протягом багатьох років.
Тривалість реабілітації в закладах, що співпрацюють з НСЗУ, регламентована. Крім того, рішення про необхідність продовження лікування та реабілітації приймає військово-лікарська комісія (ВЛК).
Тривалість перебування в нашому стаціонарі може варіюватися від двох-трьох тижнів до кількох місяців. Це залежить від складності травми, характеру пошкоджених тканин, наявності дефектів та обсягу реконструктивно-пластичних операцій. зазначає Наталія Борзих
Чи розробляється індивідуальний план реабілітації для кожного пацієнта? За якими критеріями визначають успішність відновлення?
Процес реабілітації базується на індивідуальному плані, який складає лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ) спільно з мультидисциплінарною командою фахівців.
Реабілітаційні заходи можуть проводитися як в умовах стаціонару, так і амбулаторно. Діючі військовослужбовці, як правило, отримують стаціонарне лікування за направленням командира частини, тоді як ветерани частіше проходять амбулаторну реабілітацію.
«Головна мета реабілітації – покращення якості життя пацієнта, – підкреслює Наталія Борзих. – З самого початку реабілітаційний потенціал у кожного різний та залежить від багатьох факторів: тяжкості поранення, характеру ушкоджень, наявності тканинних дефектів, ризику ускладнень. Важливу роль також відіграють психологічний стан людини, підтримка родини та друзів, а також інші суттєві аспекти».
Які методи реабілітації застосовуються на практиці для військових з тяжкими травмами та ампутаціями?
У відділенні реабілітації Інституту травматології та ортопедії застосовується комплексний підхід. Він включає медикаментозну терапію, використання регенеративних технологій. За необхідності проводяться хірургічні втручання та перев’язки. Для лікування больового синдрому в хребті застосовують малоінвазивні (через невеликі проколи) та інтервенційні методи.
Значну роль у процесі відновлення відіграють умови перебування, належний догляд та збалансоване харчування. Стаціонар реабілітаційного відділення Інституту травматології та ортопедії НАМНУ розрахований на 30 ліжкомісць. Палати зазвичай вміщують по три-чотири пацієнти. Їм забезпечується триразове харчування. Волонтери додатково забезпечують бійців мінеральною водою, соками, фруктами та різними корисними солодощами.
Чи ефективна фізична реабілітація без психологічної підтримки? Які методи використовують фахівці для відновлення психоемоційного стану воїнів?
Хоча фізичне відновлення можливе і без психологічної допомоги, його результативність буде значно нижчою. Важливість психологічної реабілітації підтверджена практикою багатьох країн світу. Адже ключовим завданням реабілітації є не лише відновлення фізичних функцій, але й повноцінне повернення людини до звичного життя зі збереженням її якості та здатності до активної діяльності.
Психологічна допомога надається поетапно. Перший етап – це скринінгове обстеження, спрямоване на діагностику емоційного стану, когнітивних та поведінкових особливостей, а також особистісних характеристик. Залежно від потреб пацієнта, наявних скарг та результатів діагностики, фахівці обирають відповідні методи лікування та терапії. Завершальним етапом є повторне оцінювання психологічного стану.
За потреби, фахівці призначають медикаментозну підтримку та здійснюють онлайн-супровід пацієнтів за допомогою телемедичних технологій. Також застосовують методи анімалотерапії, зокрема каністерапію – реабілітацію із залученням спеціально підготовлених собак.
Чому окремих ветеранів направляють на реабілітацію в іноземні клініки? Чи відповідатиме рівню міжнародних стандартів центр, який створюється в рамках проєкту “РеабіЦентр”?
Керівниця реабілітаційного відділення заперечує поширену думку про те, що відправка ветеранів за кордон пов’язана з нездатністю українських медичних закладів надати їм необхідну допомогу.
«Бойові дії, що тривають в Україні вже понад десятиліття, стали потужним стимулом для розвитку вітчизняної медицини. Сьогодні роботу українських фахівців високо оцінюють на міжнародних медичних форумах», – зазначає Наталія Борзих.
Проте, через інтенсивність бойових дій та значну кількість поранених утворюються черги з пацієнтів, які потребують спеціалізованої реабілітаційної допомоги. Саме з метою зменшення навантаження на українські медичні заклади деяких військовослужбовців направляють на реабілітацію за кордон.
«Ініціатива, якою керує Олесь Станіславович Довгий, має надзвичайно важливе значення, адже вона спрямована на модернізацію реабілітаційної інфраструктури для поранених. Завдяки створенню нового центру та його оснащенню сучасним обладнанням ми зможемо своєчасно надавати допомогу більшій кількості пацієнтів. “РеабіЦентр” відповідатиме всім міжнародним стандартам, враховуючи норми інклюзії та використання новітніх технологій. Сподіваємось, що це позитивно вплине на життя сотень і тисяч наших захисників», – підсумовує Наталія Борзих.
